Fear and Loathing in Berlin

Берлінська стіна. Незбагненний історія, яку все ж можна спробувати, але неодмінно в самому Берліні. І якщо Чекпойнт Чарлі та Галерею Іст Сайд туристу не оминути, то до Меморіального комплекса «Берлінська стіна» треба не полінуватись добратись. Відправляємось на Bernauer Str. 111, якою проходив кордон і відбувалися особливо драматичні події.

Тут стоїть відкритий у 1998 році Dokumentationszentrum з п'ятиповерховою оглядовою вежею з якої можна безплатно оглянути музейний комплекс.

З вежі добре видно устрій 60-метрової секції Берлінської стіни з притаманними атрибутами: вежею, ліхтарями, дротом тощо. Добре передає атмосферу розділення. Нічого подібного в Берліні вже немає, є фрагменти стіни, але смуги смерті, очевидно, ні.

Поряд розташована виставка просто неба про історію розподілу Німеччини. Люди стоять від здавалося б нехитрих стендів з фото та текстам, але не прочитати неможливо. З 1961 до 1989 біля стіни загинуло не менше 140 осіб. Їх історії тут розповідають тексти, фото та аудіо.

Створити антивандальний меморіал німці вміють. В ці металеві стовпи вбудовано аудіозаписи, які відвідувач викликає натисканням кнопки як в ліфті. Естетики мало, зате дуже практично. Сувора історія лунає на тебе з суворої заіржавілої труби. Все як має бути.

 
Каплиця Примирення, збудована на фундаменті підірваної у 1985 році церкви, що стала на
 шляху стіни. Особливо щемлива частина історії, відсилаю до Вікіпедії.
     
Заважала, ага...

Приміряюсь для втечі...

Це знайомство з історією Берліна сталося завдяки участі у конференції Wikimedia  у квітні 2018 року.